Плавлені сири популярні в багатьох країнах світу. Часто його пакують невеличкими порціями - трикутниками або скибками, які легко покласти на хліб, щоб одразу отримати бутерброд. В Україні найпопулярнішими є плавлені сирки-"брикети" - прямокутні бруски сиру вагою 90 г в упаковці з фольги та паперової обгортки - щоб розпакувати сир, виробники залишають ззовні невеличку стрічку, смикнувши за яку, споживач легко знімає обгортку. Плавлені сири для нас дуже звичні, їх використовують для приготування салатів, додають у різні страви, їдять з бутербродами - популярним цей вид сиру став ще за радянських часів, і досі не скаржиться на брак народної любові. Втім, дехто ставиться до них зневажливо, мовляв, "це не справжній сир", "переплавлені відходи сирного виробництва", "шкідливі для здоров’я", "ненатуральні" тощо. Ми розповімо кілька фактів про плавлений сир, які змінять ставлення до цього продукту.

1. Плавлені сири почали виробляти для того, щоб забезпечити різноманітність харчування швейцарських військових. У 1911 році двоє спеціалістів з харчових технологій - Вальтер Гербер та Фріц Штеттлер, які працювали над забезпеченням раціону швейцарських резервістів і призовників, здогадалися додавати солі лимонної кислоти в сир для фондю - розплавлений сир був звичним атрибутом армійського життя, а завдяки солям не тверднув при охолодженні. Тож саме у 1911 році були відкриті солі-плавителі - без них не виробляється жоден плавлений сир.
2. У 1916 році американець Джеймс Крафт, який заснував відому багатьом компанію Kraft Foods, запатентував процес виробництва плавленого сиру. Однак сир Джемса Крафта виробляли без застосування солей-плавителів - він запропонував процес, який назвав "процесом стерилізації сиру".
3. У 1921 році у США нарешті був отриманий патент на використання солей-плавителів при виробництві плавленого сиру - власне, саме цей компонент робить продукт тим, чим він є.
4. У 1950-1960 роках Джеймс Крафт почав випускати плавлені сири, розфасовані скибками. Вони входили до пайків військових, адже сир було зручно зберігати і вживати. Завдяки потужній рекламній кампанії споживачі були готові платити за "модні" плавлені сири більше, ніж за натуральні сири різних сортів. Як тоді рекламувалися плавлені сири Джеймса Крафта, ви можете побачити на фото.
5. Плавлений сир є одним із найдешевших видів сирів - це не міф. Гурмани взагалі не вважають його сиром. Тим не менше, виробники від цього продукту не відмовляються, випускаючи різні його види: скибкові та пастоподібні плавлені сири. Деякі плавлені сири справді смачні і не дарма заслужили велику популярність - пригадайте відому всім "Дружбу", "Янтар" або "Віолу" - пастоподібні або "м'які" плавлені сири, або скуштуйте новий для українського ринку плавлений сир "Козиний" від ТМ Золота лінія - 10-20% справжнього козиного сиру в ньому роблять цей продукт справді неповторним і гідним уваги сироманів.
6. Плавлені сири містять солі-плавителі - тож в них більше натрію, ніж в більшості інших сирів, і на це слід зважати людям, як мають захворювання, при яких обмежується вживання солі. Також в плавлених сирах менше кальцію, ніж в натуральних, але й менший вміст холестерину.

Отже, у 50-х роках ХХ століття у продаж потрапили перші плавлені сири в зручних порційних упаковках, а цього року популярний продукт у його сучасному вигляді відзначає своє 70-річчя. На "дідуся" він аж ніяк не схожий - виробники молочної продукції вводять в свій асортимент плавлений сир, щоб залишатися... сучасними. Адже плавлені сири досі люблять: вони прикрашають салати та бутерброди, та й багато хто не відмовиться з’їсти скибку чи брусочок плавленого сиру взагалі без хліба, "просто так" - бо він смачний.